Спростовуємо міфи про соціального робітника

У суспільстві панують міфи про посаду соціального робітника, які ми спробуємо спростувати. Більшість таких уявлень сформувалися у зв’язку з незнанням інформації про професію і важко піддаються зрушенням через її брак.

Соціальна робота невідривна від суспільства і спрямована на усі його проблемні прошарки. Тому необхідність у соціальній роботі існуватиме доки існує суспільство, навіть за найвищого його розквіту, не кажучи вже за суспільство у кризовій ситуації в якій постала наша країна останні роки (карантин, а тепер війна).

Соціальна робота є складним процесом, що вимагає міцних знань соціології, психології, педагогіки, медицини, правознавства, економіки, теорії управління та інших галузей, її ефективність значною мірою залежить від самого соціального робітника, його вмінь, досвіду, особистих якостей.

Розглянемо групу міфів, що стосується сутності соціального робітника.

Міф 1. Соціальний робітник веде домашнє господарство (прибирає, готує, пере та інше).

Насправді, соціальний робітник надає допомогу в самообслуговуванні отримувача соціальних послуг, формує та розвиває в отримувачів соціальних послуг практичні навички самообслуговування, навчає членів сім’ї та законних представників отримувачів соціальних послуг навичок надання отримувачам соціальних послуг допомоги в самообслуговуванні. Доставляє додому на замовлення їжу, харчові продукти, медикаменти, промислові та інші товари.

Міф 2. Соціальний робітник миє хворого, виносить судна та інше.

Лише допомагає клієнтові під час умивання, купання та інших заходів особистої гігієни. Спостерігає за станом здоров’я, сприяє отриманню медичних та реабілітаційних послуг, допомагає в наданні психологічної підтримки. Допомагає у прийманні ліків, які призначені лікарем.

Міф 3. Соціальний робітник – контролює клієнта у грошових питаннях.

Насправді ж, ні. Він допомагає та навчає отримувачів соціальних послуг у здійсненні платежів, отриманні пенсії та інших виплат за допомогою новітніх інформаційних технологій, сприяє в отриманні за можливості фінансової незалежності.

Соціальний робітник  має бути гуманним, поважати людину, яка потребує допомоги, підтримати її професійно і морально, надихнути на подолання труднощів, вселити віру у власні сили й можливість повернення до гідного життя.

Сьогодні в Україні ми спостерігаємо вельми неприємні тенденції. Це зменшення чисельності населення, збільшення кількості людей одиноких та похилого віку, відбувається старіння населення, зубожіння, через військові дії зростає кількість інвалідів, самотніх, психологічно пригнічених людей.

І в цей нелегкий час на допомогу прийде соціальний робітник. 

                                                                                                                                                                                                          Заступник директора з НВР

                                                                                                                                                                                                          Юлія ВЕРЕМЕЄНКО