Учнівська    ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Пошуково – дослідницької  роботи «Пригоди слова»

Пошуково – дослідницька група під керівництвом  Антюшиної О. М. протягом навчального року працює над  дуже цікавою темою «Пригоди слова».

 Завдання роботи – пояснити походження і значення слова  через зіставлення його зі спорідненими словами тієї самої чи іншої мови.

  Готуючи цю роботу, ми дізналися про виникнення в українській мові частини запозичених слів, зокрема тих, з якими при переході від народу до народу і від мови до мови відбувалися різні «пригоди» - змінювалася форма, використання.

   Працюючи над роботою, ми дізналися, що всі народи в усі часи навчалися один в одного, навчаються і сьогодні.

   В українську мову нові слова приходили і зі сходу, і із заходу. І сьогодні ми з вдячністю згадуємо наших безіменних, але розумних і допитливих предків, які у пошуках знань збагачували словник рідної мови.

   Розкриваючи секрети слова, ми тим самим розкриваємо й секрети історії, заховані в них, і секрети людської думки, винахідливості, таланту. І уявляється це слово таким собі вічним мандрівником, припорошеним пилом чужих доріг, зі старовинними саквами через плече, а в них – безцінний скарб людського таланту, допитливості, розуму – подарунок минулих епох майбутнім. Для чого потрібно знати значення й походження різних слів, насамперед «непрозорих», незрозумілих за своїм «механізмом»?

   Для того, щоб вони стали активними складниками нашого словника, щоб для нас вони були не сірими камінчиками, а прозорими скельцями, через які видно батьківщину слова, його родину, його історію.

   Скільки ж цікавого ми дізналися, працюючи над роботою. А головне – ми поповнили знання з історії, географії, фізики, зоології, біології.

 Усі слова, що відшукали, ми по групували їх за тематикою.

   Ось що одержалось…

«Назви міст»,  «Сліди історії», «Ми подорожуємо», «Жито, пшениця, усяка пашниця», «На городі», «Наш сад», «Квіти, трави», «Звірі наших лісів», «Свійські тварини» та багато інших.

(6 слайд – «Наш рідний край»)   Зокрема, працюючи над темами «Сліди історії» та «Назви міст» ми зрозуміли, що споконвіку люди були небайдужі до назв своїх поселень. Про це  свідчать не лише літописи, в яких часто пояснюються причини появи назви міста, а й усні перекази багатьох народів.

   Знайшли дуже багато цікавого матеріалу.

   Я  хочу розповісти про ті історичні місця, де ми народилися, живемо, навчаємося.

   Миколаїв…Хоч неподалік від цього місця поселення були дуже давно (уже в 6 ст. н. е. на Бузькому лимані була грецька колонія Ольвія) проте саме місто Миколаїв з’явилося порівняно недавно.

   Назва  його – це пам'ять про штурм Очакова, який завершився перемогою російських військ 6 грудня 1788 року – в день православного свята – свята Миколая, якого вважали покровителем моряків. Проте офіційне заснування міста датують 5 серпня 1790 року – коли спустили на волу перший фрегат «Святой Миколай», збудований на Миколаївській верфі.

   Цікавилися і про селище Надбузьке, де ми навчаємося.

   У державному архіві  Миколаївської області за документами землекористування графа Ламберта, що у 19 ст. за три версти від поселення Варварівки, на березі ріки Південний Буг розташований пункт із засолки риби – Надбузьке.

   Дізналися також, що набагато раніше за Надбузьке, у другій половині 18 ст. виникло село Сливине. За переказами старожилів, назва села походить від прізвища пана Сливи.