Чому механізатор?

Народна мудрість стверджує, що головне багатство на Землі – сама земля. Але багатством є також люди, що працюють на цій землі, що годують нас хлібом і не тільки. 

Хліборобство - одне з перших ремесел, одна з самих давніх професій на землі. Пройшли тисячоліття, але хлібне зерно і зараз залишається чудом природи. Маленьке зернятко, що важить тридцять п’ять - сорок міліграмів, зібрало в собі найцінніші, найнеобхідніші для нашого організму речовини. Зібрало тепло сонячних променів, соки землі, ласку дощів і мудрість орача, його працю, знання, творчість.

З того часу, як людина почала займатись землеробством, між людиною і землею, між людиною і рослиною завжди було посередником якесь знаряддя – палка-копач, мотика, соха, плуг, серп, коса, ціп тощо.

       Тепер цим посередником є могутній парк сільськогосподарської техніки, який налічує в даний час тисячі найменувань. Завдання цього парку - якнайкраще обробити ґрунт, щоб зберегти землю, підвищити її родючість, не нашкодити їй. А як вміло використовувати його - повинен знати сучасний сільськогосподарський працівник - професія якого – «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів», або як ще можна сказати - механізатор.

        Чому механізатор? По-перше, механізатор – це сільськогосподарський працівник, який знає і експлуатує в процесі виробництва сільськогосподарської продукції не тільки трактори, комбайни та всілякі машини, а й безліч знарядь та механізмів. По-друге, мається на увазі механізація сільськогосподарського виробництва, тобто заміна тисячолітньої важкої ручної праці селян працею механізованою, коли основні трудові операції людина виконує за допомогою механізмів та машин. Окрім того, навчаючись за професією, механізатор може оволодіти технологією у багатьох галузях землеробства, а не в якійсь одній, окремо взятій

Три роки минуло з того дня, коли випускники групи № 108 вперше переступили поріг Надбузького професійного аграрного ліцею. І ось вони  знову стоїте на порозі, щоб, як пташенята з гнізда, випурхнути з ліцею, розлетітися хто куди, по дорослому житті.

У кожного з них буде свій шлях… Але в ліцеї  завжди їм будуть раді, як рідним.

Не відступайте перед перешкодами, сміливо домагайтеся поставлених цілей. Щоб не знали зневіри, завжди раділи життю.

Щоб не забували друзів, яких ви знайшли у стінах нашого ліцею і нас, ваших вчителів.

Легкої вам дороги, чистого неба і прекрасного майбутнього!

                                  Класний керівник Оксана Драгомощенко