Офіційний сайт Надбузького ПАЛ - Викладач української мови і літератури
П`ятниця, 09.12.2016, 18:24
Надбузький професійний аграрний ліцей
Головна | Викладач української мови і літератури | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 47
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Стислий опис досвіду роботи

Антюшиної Ольги Миколаївни,

викладача української мови та літератури

Надбузького професійного аграрного ліцею

Література рідного краю

в концепції мовної освіти в Україні

та виховання громадянськості і національної самосвідомості


Антюшина О. М. працює над темою: "Література рідного краю в концепції мовної освіти в Україні та виховання громадянськості і національної самосвідомості".

Даний досвід роботи з розвитку та пізнання національної культури рідної мови, розвитку зв’язного мовлення, збагачення словникового запасу учнів на уроках мови та літератури забезпечує:

- розвиток мови як невід’ємної складової мислення;

- формування логічного мислення;

- досвід роботи - результат свідомого пошуку викладача;

за рівнем новизни досвід носить раціоналізаторський характер.

СУТЬ його у додержанні таких принципів:

- сприйняття учнем нових знань має бути осмисленим;

- кожен урок повинен перетворитись на процес відкриття;

- проблемність - основний принцип сучасного навчання;

- мова і література тісно пов’язані між собою;

- література, як і інші види мистецтва, допомагає пізнавати світ;

- мова - складова рухлива система, що є засобом спілкування;

- на уроках літератури викладач прагне привчити учнів до вдумливого,  

 усвідомленого прочитання тексту, розуміння задуму автора, краси художнього слова;

- використовує метод цілісного аналізу художнього твору;

- перевагу в роботі надає нестандартним урокам, які сприяють розкриттю творчого потенціалу і вчителя і учнів;

- вивчає індивідуальні особливості , сприяє розвитку їхніх здібностей;

- особистим прикладом виховує повагу до моральних принципів;

- своїм педагогічним ідеалом вважає В. Сухомлинського, а педагогічне кредо визначає так: "У серце увійде тільки те, що йде від серця".

Формування творчої особистості та її здібностей — одне з пріоритетних завдань сучасної національної школи. Урок літератури в контексті новітніх педагогічних технологій, методів, форм навчання, спрямований на формування творчої особистості учня, є стрижневою ланкою освітньої парадигми.

Змістовою основою кожного навчального заняття з літератури є вивчення особливостей літературного процесу, творчості видатного письменника або конкретного художнього твору.

В процесі знайомства з літературним твором «учні часто схоплюють лише той зміст, який лежить на поверхні, не помічаючи багатьох художніх компонентів. Не проникають у суть явищ, внаслідок чого у них може складатися збіднене, а то й неправильне уявлення про твір письменника». Для того щоб учень осягнув по-справжньому всю глибину твору мистецтва, необхідно, щоб він занурився у світ образів та ідей, які не лежать на поверхні, а виявляються під час аналізу як одного з найважливіших етапів вивчення тексту.

Чим вищий рівень інтелектуального розвитку старшокласників, тим активніше необхідно застосовувати найсучасніші й найбільш оптимальні методи, прийоми і форми роботи для вивчення художнього твору.

Поряд з уроком, який є основною формою навчального процесу,широко  впроваджуються у старших класах активні форми занять з літератури — лекції проблемного типу, лекції з елементами евристичної бесіди, проблемні семінари, семінари-дискусії, диспути, практикуми та ін.

 Рівні сформованості творчих здібностей старшокласників.

 Високий рівень:

 • учні мають витончені художньо-естетичні смаки й виявляють велику зацікавленість до пізнання сутності художньої літератури;

 • володіють системним літературно-критичним баченням та образно-асоціативним сприйняттям художнього твору;

 • виявляють уміння вільно оперувати теоретико-літературними поняттями під час аналізу художнього твору;

 • мають високу здатність до інтуїтивного, логічного, літературно-критичного та образно-асоціативного мислення;

 • володіють уміннями повноцінної інтерпретації художнього твору;

 • мають яскраво виражену потребу у творчому самовдосконаленні.

 Середній рівень:

 • учні виявляють зацікавленість до пізнання сутності художньої літератури;

 • частково володіють літературно-критичним баченням та образно-асоціативним сприйняттям художнього твору;

 • мають досить ґрунтовну базу теоретико-літературних знань для аналізу художнього твору, однак не досить успішно оперують ними;

 • в основному виявляють здатність до інтуїтивного, логічного, літературно-критичного та образно-асоціативного мислення;

 • прагнуть до власної повноцінної інтерпретації художнього твору, але недостатньо володіють цим умінням;

 • відчувають потребу творчого самовдосконалення, однак не докладають належних зусиль для цього.

 Низький рівень:

 • старшокласники виявляють інтерес до художньої літератури, однак часто відчувають проблеми в її розумінні;

 • мають недостатній рівень літературно-критичного бачення та образно-асоціативного сприйняття художнього твору;

 • знають зміст художнього твору, однак через бідність словникового запасу та слабкі знання з теорії літератури відчувають значні труднощі у здійсненні аналізу чи інтерпретації художнього твору;

 • висловлюють трафаретні думки, в письмових та усних аналітичних роздумах часто допускають неточності, виявляють спрощений підхід до осмислення образів, проблематики тощо;

 • виявляють потребу у самовдосконаленні, але бракує досвіду у володінні літературно-критичним баченням та образно-асоціативним сприйняттям художнього твору.

        Розвиток творчих здібностей старшокласників (а саме — літературно-критичного та образно-асоціативного мислення; системи знань з теорії літератури, літературознавчої інтуїції, інтерпретаційних здібностей, світоглядних моральних та естетичних якостей) у більшості учнів гальмується стереотипними методами та прийомами вивчення художнього твору, слабкою базою знань з теорії літератури. Під час традиційних бесід учні звикли покладатися на чужі думки, хай навіть глибокозмістовні, точні, й, використовуючи репродуктивний метод засвоєння знань, в основному вдаються до відтворення прочитаних у підручнику чи посібниках-«шпаргалках» думок. Однак шлях стереотипного, шаблонного мислення — безперспективний.

        Система творчих завдань:

 1) випереджувальні аналітичні завдання (усне повідомлення, реферат, доповідь про творчість письменника, аналітичний огляд літературно-критичних статей про творчість письменника чи про якийсь конкретний художній твір; читацький відгук про твір митця та ін.);

 2) критично-аналітичні завдання (анотація, аналітична замітка; аналітичне спостереження, рецензія, вправи на дослідження засобів творення того чи іншого художнього образу, композиційно-сюжетних елементів, дослідження художньої деталі; з'ясування та дослідження проблематики твору; визначення основних мотивів ліричного твору та ін.);

 3) текстуально-аналітичні завдання (вправи на опрацювання мікрофрагментів твору для дослідження образної системи, тематики, проблематики, портретів, пейзажів, художньої деталі, композиційно-сюжетних особливостей тощо);

 4) конструювально-аналітичні завдання (вправи на побудову або творче модернізування таблиць, схем, алгоритмів, пов'язаних з тими чи іншими аспектами аналізу художнього твору);

 5) аналітичні завдання на актуалізацію та закріплення творчих умінь і навичок (тестові завдання, завдання ігрового характеру тощо);

 6) аналітично-дослідницькі роботи (дослідницька стаття; дослідницька робота в МАН; есе-дослідження; дослідження-інтерпретація, дослідження-рецепція та ін.).

 Технологічна схема аналізу ліричного твору

 1. Первинне враження від прочитаного.

 2. Основні мотиви, майстерність їх художньо-філософського втілення.

 3. Система образів, їх взаємозв'язок, драматургія образу ліричного героя.

 4. Тема, ідея, жанр.

 5. Вплив версифікації ( наявність рим, римування; віршового розміру строф чи строфоїдів, визначення виду строфи у римованому вірші; особливості ритмомелодики у верлібрі та білому вірші тощо) і засобів художньої мови (фоніка, лексичні та синтаксичні засоби, тропи) на ідейно-мистецький рівень твору.

 6. Значення твору, його художньо-естетична цінність; місце у творчості автора, в українській та світовій літературі (при аналізі ліричного твору обов'язковою умовою є наявність обґрунтованих учнівських інтерпретацій тексту).

 Технологічна схема аналізу епічного твору

 1. Первинне враження від прочитаного.

 2. Жанрова майстерність автора.

 3. Тематика і проблематика, своєрідність бачення письменником піднятих у творі проблем.

 4. Композиційно-сюжетні особливості; рівень художнього осмислення подій.

 5. Система образів, їх роль у розкритті проблем твору.

 6. Провідна думка (ідея) твору.

 7. Мовностильова своєрідність твору.

 8. Значення твору, його художньо-естетична цінність; місце у творчості автора, в українській та світовій літературі (при аналізі епічного твору обов'язковою умовою є наявність обґрунтованих учнівських інтерпретацій тексту).

 Технологічна схема аналізу драматичного твору

 1. Первинне враження від прочитаного.

 2. Характер (тип) конфлікту твору.

 3. Особливості розвитку сценічної дії.

 4. Характери персонажів і художні засоби їх розкриття.

 5. Роль сюжетних та поза сюжетних елементів (монологів, діалогів, ремарок тощо).

 6. Тема, ідея, проблематика, своєрідність бачення письменником піднятих утворі проблем.

 7. Значення п'єси, її художньо-естетична цінність та сценічна доля; місце у творчості автора та в історико-літературному процесі (при аналізі драматичного твору обов'язковою умовою є наявність обґрунтованих учнівських інтерпретацій тексту.

 Отже, можна стверджувати, що цілісний аналіз художнього твору як засіб розвитку творчих здібностей старшокласників є досить ефективним. Відповідно до способів і форм реалізації навчальних завдань  використовуються інформаційно-розвивальний, евристичний, частково-пошуковий, дослідницький методи, метод самостійної роботи та інші. Використання цих методів найвищою мірою сприяє оволодінню навичками повноцінного аналізу художнього твору, які є основою розвитку літературно-критичного та образно-асоціативного мислення старшокласників в контексті системи творчих здібностей.

 Для того, щоб сформувати основні компетенції особистості учнів засобами мистецтва слова викладач використовує метод проектів, який  є результатом конструктивної взаємодії викладача та учнів.

Такі  уроки-проекти викладач проводить під час узагальнення та систематизації знань:

1.        Модель-проект уроку за повістю О.Довженка «Україна в огні»

2.        Урок-проект «Бо я на землі людина» за повістю О. Коцюбинської «Людина»

3.        З укранської мови - проект  «Людина починається з добра».

Досвід викладача  дав свої плоди. Учні одержують високі результати під час проведення контрольних робіт, екзаменів, беруть активну участь в олімпіадах, вирізняються високим  рівнем мислення і загальної ерудиції.

 Додаток дивитись тут


   Ми знаємо, що кожен народ володіє певною кількістю слів, термінів,навіть зворотів, яких немає і не може бути в жодного іншого народу. А оскільки всі народи є членами однієї великої родини – людства…то й необхідний між народами обмін поняттями, а значить і словами.

                                                                                              Хочу нагадати слова Т. Шевченка

                                                                                              Ну, щоб, здавалося, слова?

                                                                                              Слова та голос – більш нічого…

                                                                                              А серце б’ється, ожива,

                                                                                              Як їх почує.


Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples